Свято Кожного Дня (Екологічний календар)

День підгодівлі лісових тварин

Для лісових мешканців зима – це час суворих випробувань на виживання внаслідок нестачі кормів: листя з дерев і кущів опало, пожухла трава сховалась під сніговою товщею, і прогодуватись стає дуже важко. Тому підгодівля диких тварин взимку відіграє дуже важливу роль у збереженні їх популяцій. В першу чергу це стосується великих ссавців, адже чим більша тварина – тим більше їжі їй потрібно. 

Такі кормові майданчики відвідують не тільки великі тварини, а й дехто з лісової дрібноти: травинки сіна і сухі листочки з віників, що падають на землю, залишки зерна приваблюють сюди зайців, білок, мишоподібних гризунів, деяких зимуючих птахів (круків, сойок, сорок, синиць та інших).

Підгодівля диких тварин традиційний біотехнічний захід. Крім природних кормів для підгодівлі тварин вирощують різні однорічні та багаторічні кормові культури: озимі пшеницю, та ячмінь, топінамбур,  кукурудза та ін. Також заготовляють віники із пагонів (з листками) деревно-чагарникових порід, які найбільше поїдаються ратичними та зайцеподібними, а саме: ясеня, верби, осики, горобини, яблуні, груші лісової.

Проте слід пам’ятати, що підгодівля диких тварин без міри може призвести до їх адаптації до легкого добування кормів і відвикання від природного кормодобування.

Працівники лісництва навчають своїх діток дбати про лісових мешканців змалечку. До годівничок приносять сіно та кукурудзу.

Дуже важливо, щоб люди усвідомлювали, що без підгодівлі взимку можуть вижити не всі звірі, а тим паче - вивести нову здорову популяцію. Тому лісівники, мисливці та єгері розкладають у лісових годівничках заготовлене на зиму сіно, кукурудзу, сіль та ін. Це дає змогу не лише вберегти звірів від голоду, а й лісові культури від об"їдання дикими тваринами.

Виставка фото «Природа рідного міста»

Природа Миколаївщини радує око. Проте справжня її краса в тому, що вона наділяє нас усім необхідним для життя – повітрям і водою, корисними копалинами, їжею, сировиною для будування, пошиття одягу, друкування книжок тощо. Щоб природна краса не збідніла, не зникли її чудові ландшафти, не зміліли річки, не вимирали тварини ми маємо піклуватися про неї.

Ви знаєте про гарні місця Миколаєва? Про його неповторну природу? Затишні вулиці, розлогі дерева, чудернацьку рослинність, дружній тваринний світ...

Ця виставка - спосіб продемонструвати любов до рідного міста і водночас - власну внутрішню красу. Адже ви, дорогі друзі, покажете Миколаїв таким, яким баче його ваш неповторний художник-фотограф.

Приєднуйтеся до виставки, поділіться у коментарях своїми фото тваринного і рослинного світу Миколаєва.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

26 жовтня - Міжнародний день без паперу  (World Paper Free Day).

День без паперу — це відмінний привід поділитися досвідом у використанні безпаперових технологій і скорочення нераціонального витрату паперу.

“Навчимося раціонально використовувати папір!” — така основна теза міжнародної «безпаперовій» кампанії, яка проходить кожен четвертий четвер жовтня по всьому світу. В цей день провідні компанії з різних областей економіки об’єднуються для того, щоб поділитися особистим досвідом скорочення нераціонального витрату паперу і провести власні акції підтримки.

Мета Міжнародного дня без паперу — показати на реальних прикладах, як і за допомогою яких технологій кожна організація може внести свій вклад у збереження природних ресурсів.

Унікальність акції в тому, що вона приносить користь не тільки природі, але й бізнесу. Використання технологій електронного документообігу, оптимізація бізнес-процесів в компаніях дозволяють організаціям поступово скорочувати витрати на друк, зберігання і транспортування паперу.

У світі існує 400 видів паперу. Його виготовляють із різних видів деревини. За приблизними підрахунками, для виробництва 1 тонни паперу необхідно аж 17 дерев. Протягом року у світі виготовляється близько 350 мільйонів тонн паперу.

Економія чи переробка тонни паперу дозволяє «врятувати» 17 дерев, 26000 літрів води, 3 кубічних метра землі, 240 літрів пального і 4000 кВт/год електрики.

Однак тенденції світового споживання паперу говорять про те, що необхідні колективні заходи по залученню уваги до проблеми. За останні 20 років витрату паперу збільшився приблизно на 26%.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

 24 жовтня - Міжнародний день дій на захист клімату.

Започаткування цієї дати стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь.

Міжнародне співтовариство, визнаючи небезпеку, пов’язану з постійним збільшенням викидів парникових газів, в 1992 році домовилося про підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а в 1997 році – Кіотського протоколу до неї, який зобов’язав 183 країни, які його ратифікували, скоротити або стабілізувати викиди парникових газів, основними з яких є водяна пара, вуглекислий газ, метан, озон, нітроген-оксид.

Угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію кількості парникових газів у атмосфері на рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі незворотними змінами. Україна приєдналася до свідомої, екологічно стурбованої світової спільноти 4 лютого 2004 року.

У грудні 2007 року на Балі (Індонезія) відбулася ще одна конференція ООН, присвячена питанням зміни клімату. Її учасники – представники понад 190 держав – підписали міжнародну угоду із закликом до світових лідерів вжити необхідних заходів задля зниження емісії вуглекислого газу з боку торгово-промислового сектору.

Стабілізація кліматичних характеристик – одне з головних завдань, які сьогодні постали перед людством. Глобальне потепління, підвищена концентрація озону та вуглекислого газу, природні катаклізми, нетипові погодні умови у різних регіонах – причини змін клімату, які завдають негативного впливу на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, а також позначаються на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Наша країна все частіше стикається з погодними аномаліями, впродовж останніх років значно зросла кількість нехарактерних для сезону погодних явищ. Дослідження свідчать, що клімат України уже почав змінюватися, оскільки температура та деякі інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми. Результати математичного моделювання показують, що в України і надалі буде фіксуватись підвищення температури повітря та змінюватиметься кількість опадів протягом року. Це може призвести до зміщення кліматичних сезонів, зміни тривалості вегетаційного періоду, зменшення тривалості залягання стійкого снігового покриву, трансформації водного балансу через зміни місцевого стоку.

Україна стала 9 країною світу, яка розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та направила до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Збереження клімату Землі залежить від кожного з нас і допомогти власній домівці ми можемо в дуже простий спосіб: рідше користуватися автомобілем, використовувати у енергозберігаючі джерела освітлення, садити дерева, захищати зелені насадження, не спалювати восени опале листя замінити пластик на паперову упаковку.

Джерело: http://www.ecoleague.net/forumy-konferentsii-kruhli-stoly-seminary/ekolohichnyi-kalendar/traven/item/346-vsesvitnii-den-zakhystu-klimatu

 

Свято кожного дня (Екологічний календар)

У світі 23 жовтня - Міжнародний день снігового барса - ірбіса (International snow leopard day).

Це свято започаткував Всесвітній форум з охорони снігового барса у 2013 р. Великий за розмірами, швидкий та обережний сніжний барс або сніговий леопард (лат. Panthera uncia або Uncia uncia) відноситься до родини котячі, мешкає високо у горах центральної та південної Азії та південного Сибіру. Але не беручи до уваги великий ареал поширення, побачити його в природних умовах практично неможливо. 

Сніговий барс занесений у Червону книгу Міжнародного союзу з охорони і має статус тварини, що знаходиться під загрозою вимирання.

Красиве забарвлення і цінність їхнього хутра призвели до того, що тварини стали бажаною здобиччю браконьєрів. Крім того, розширення пасовищ в високогірних районах призводить до того, що природнє середовище існування ірбіса звужується.

 За даними комп’ютерної програми обліку тварин ZIMS на сьогоднішній день в колекціях 169 зоопарків, які є учасниками цієї програми, загальна кількість снігових барсів складає 431 особину.

Сьогодні у всьому світі залишилося лише близько 4000 – 6500 сніжних барсів: браконьєрство, мисливство та зміна клімату є основними загрозами для збереження і примноження даного виду. Тому головною метою Міжнародного дня снігового барса є привернення уваги громадськості до важливості збереження унікальних видів тварин нашої планети.

 

У нашому Миколаївському зоопарку утримується пара ірбісів. Самиця Таші, якій вже виповнилося сім років, народилася 29.04.2013 року в Австрії у місті Зальцбург, приїхала до Миколаївського зоопарку 10.05.2015 року. Вона дуже допитлива та контактна, навіть полюбляє підставляти своє вушко погладити співробітникам під час годування.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

3 липня - Всесвітній день відмови від поліетиленових пакетів (International Plastic Bag-Free Day).

Пакет з пакетами є в домі майже у кожного з нас. Це навіть привід для жартів у соцмережах. А ось у більшості розвинених країн люди від такого пакування відмовляються, тому що вона шкодить навколишньому середовищу. Більше за все пакетами забруднені водойми. Відмова від поліетилену - це лише перший крок до усунення проблеми забруднення навколишнього середовища. Наступний крок - сортування сміття. 

Щоб врятувати природу, у Всесвітній день без поліетиленових пакетів екоактивісти проводять різноманітні акції: пластикові пакети пропонують замінити паперовими або використовувати еко-сумки і в'язані авоськи.

Мета такої акції - привернути увагу до проблеми надмірного споживання одноразового пластику, спробувати у повсякденному житті застосувати модель поведінки, притаманну для жителів ЄС, привернути увагу до проблеми надмірного споживання одноразових пластикових виробів та, як наслідок, непоправного забруднення довкілля пластиковими відходами, а також сприяти популяризації доступних екологічних рішень на заміну пластику серед споживачів торговельних мереж, супермаркетів та магазинів роздрібної торгівлі.

За даними ООН, щорічно у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових сумок. При цьому щорічно в океан потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари - у тому числі і пакетів. Морські жителі ковтають шматочки пластику, що потім призводить до їх смерті. Також в середньому кожна людина в світі з'їдає 50 тисяч частинок пластика щорічно. А якщо постійно пити воду з пластикової тари, то показник буде вище як мінімум втричі.

"За даними WWF (Всесвітній фонд природи), 

людина за день ковтає одну кредитну картку, 

за місяць - одну пластикову вішалку для одягу. 

Це все мікропластик, який потрапляє в організм людини 

через воду і їжу", - зазначили в КМДА.

Більшість пакетів потрапляють на сміттєзвалища або розносяться вітром по території країни, так як рівень їх переробки становить менше 1 %. Від пакетів щороку помирає близько одного мільйона птахів та 100 тис. тварин. Також ці вироби становлять загрозу людському здоров’ю, так як їх частки можуть потрапляти у харчі та воду. При цьому для виробництва пакетів використовують невідновлювані ресурси – 35 л нафти на 1000 пакетів. Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів, в той час як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

27 червня - Всесвітній день рибальства.

Всесвітній день рибальства, або просто «День рибалки», був встановлений за рішенням Міжнародної конференції з розвитку та регулювання риболовлі, яка в липні 1984-го року проходила у Римі, Італія, і став відзначатися на такому рівні з 1985-го року. Не можна сказати, що це була перша спроба звернути увагу широкої громадськості на важливість цієї галузі економіки, віддаючи їй таким чином своє визнання, повагу і пошану.

Рибальство зародилося ще в епоху палеоліту. Першими рибалками були ще неандертальці. Зроблено багато археологічних знахідок, що відносяться до цього періоду історії і пов'язані з риболовлею. Записи про риболовлю в основному належать перу жерців і священнослужителів. Виявлені вони в документах стародавньої Європи, Єгипту, Китаю, Індії і навіть Америки. Завдяки дослідженням учених ми знаємо, якою була рибалка в минулому. Археологічні знахідки говорять, що приблизно 30-40 тисяч років до нашої ери людина використовувала три основних типи рибальських приладь:

• Списи застосовувалися головним чином на мілководді;
• Плетені мережі і різні пастки ставилися там, де риби було багато;
• Ну, а так само застосовувалися гачки.

Гачки робилися в основному з кістки або дерева. Вони прив’язувалися до волосіння, виготовленого з жил тварин або тонких і міцних рослинних матеріалів, таких як коріння, ліани, так само волосіння, до речі, плели з волосся кінської гриви. Для лову великої риби насадкою служили черви, молюски, маленькі рибки.

 “Потрібно пам’ятати, що: 

Риболовля – це, перш за все спілкування з природою, 

а не набивання холодильника рибою. 

Радує, що останнім часом все більше шириться рух 

«Зловив – Відпусти!». Адже в річці риба Друг! 

Риба їжа – в магазині!” – кажуть в Асоціації рибалок України.

Привітання з Днем рибалки 

З професійним твоїм святом, 

Дорогий на рибачок, 

Хай завжди, без зволікання, 

Риба смикає гачок. 

Щоби ти її рідненьку, 

Не чекав на бережку, 

А ловив її велику, 

В морі, в річці і в ставку!

Відомі випадки

1. За даними Міжнародної асоціації спортивного рибальства, найважчою рибою, що живе в річках і озерах, став величезний осетер, вагою в 212 кілограм, якого зловив американець, Джой Паллотта, з Каліфорнії.
2. Цікавий випадок стався біля берегів Нової Зеландії. Риба тягла катер вагою 12 тонн 80 кілометрів, а потім обірвала волосінь. Тривала ця "прогулянка" більше 32 годин. Рибою виявився марлин шести метрів в довжину, вагою понад 600 кілограм.

Рекордсмени риболовлі

• Нове досягнення в цій галузі належить бельгійському жителю, Жаку Ізенбаерту, який обігнав в кількісній гонці всієї виловленої риби раніше відомих переможців. Кількість улову склало – 652 штуки.
• Житель Англії, Генрі Ентоні Посон, відзначився при лові на наживку – муха, він досяг найкращих результатів у цьому виді риболовлі.

Детальніше читайте: 

1. https://www.unian.ua/lite/holidays/z-dnem-ribaka-2020-ukrajina-naykrashchi-privitannya-z-dnem-ribalki-v-kartinkah-ta-listivkah-11050514.html
2. https://cikavo-znaty.com/cikavi-fakty-pro-rybolovlyu/
3. https://sites.google.com/site/ribkashok/ribalovni-statti/cikavi-fakti

Свято кожного дня (Екологічний календар)

27 червня - Всесвітній день мікробіома.

World Microbiome Day – був заснований Ірландською асоціацією мікробіома для залучення суспільної уваги до наукових досліджень, поліпшення знань про світ мікроорганізмів – бактерій, грибків і вірусів, які зустрічають всюди: у воді, грунті, повітрі, нашому тілі.

Святкування цієї події запровадили всього-лише у 2018 р., але і зараз з упевненістю можна сказати, що ця дата закріпиться у науковому товаристві надовго. Тому що мікроорганізми всередині нас впливають на здоров'я та самопочуття: від травлення до настрою.

Темою Всесвітнього дня мікробіома 2020 є різноманітність: як мікроорганізмів, так і середовища їх проживання та раціонів харчування, а також дослідників, які займаються вивченням цієї теми у всьому світі.

Чому це важливо?

Зазвичай термін «мікробіом», запропонований в 2001 р. американським генетиком Джошуа Ледербергом (J. Lederberg), використовується для позначення суми всіх мікробних співтовариств, що проживають в організмі людини.

Мікробіом – це сукупність трильйонів мікроорганізмів та дев’яти мільйонів мікробних генів (тобто тільки 10% клітин належать тілу людини, а 90% – мікробам. Біомаса мікроорганізмів, які симбіотично співіснують з людиною, досягає від 1% до 3,5% маси її тіла). Він є не лише у кишечнику, а й у шкірі, дихальних шляхах та інших нішах організму. Цікаво, що в кожної людини вони різні – тобто унікальні, як відбиток пальцю чи ДНК.

У 2007 році стартував проєкт Національного інституту здоров’я США «Мікробіом людини», над яким працюють близько 200 вчених. 7 років вони досліджували кожен вид мікробіому. А з 2014 і по сьогодні вивчають його роль та вплив на наше здоров’я.

Особливість мікробіому в тому, що він складається із симбіотичних (корисних) та умовно-патогенних (потенційно шкідливих) бактерій. У здоровому організмі мікробіом самостійно підтримує мікробний баланс. 

Захворювання мікробіому (дисбіози) небезпечні тим, що можуть спричинити патологічні зміни в будь-якому іншому органі людини, в тому числі в мозку. Зв’язок між людським мікробіомом і хворобами зараз досліджується дуже інтенсивно і є одним з найпопулярніших напрямків розвитку медицини. Встановлено, що зі зміною мікробіому пов’язані такі захворювання, як: харчова алергія, астма, синдром подразненого кишечника, діабет 2 типу, ожиріння та інші прояви метаболічного синдрому, аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, псоріаз), захворювання кісткової тканини, гастроентерологічна, інфекційна , онкологічна і серцево-судинна патологія та ін. Навіть настрій людини, розвиток аутизму, депресії та шизофренія не обходяться без втручання зміненого мікробіому.

До зниження імунного захисту організму та дисбіозу можуть призвести інфекційні захворювання, суворі дієти та вживання антибіотиків.

Як зберегти мікробіом?

1. Зрозуміти, що мікробіом - це частина нашого тіла, як печінка та серце.
2. Правильне відношення до мікробіому - це принцип максимальної натуральності (у харчуванні та особистій гігієні).
3. Включити у своє харчування натуральну їжу.
4. Кожен мікробіом - індивідуальний, тому слід дотримуватися індивідуального комфортного підходу до його збереження.

Детальніше можна прочитати у статті за посиланням: https://racurs.ua/ua/2356-hto-jyve-v-meni-mikrobiolog-pro-te-yak-mikrobiom-ludyny-vplyvaie-na-nashe-zdorov-ya.html

Портал Consilium Medicum:
http://con-med.ru/news/27-iyunya-vsemirnyy-den-mikrobioma-i-seychas-luchshee-vremya-chtoby-uznat-o-nem-pobolshe/

Свято кожного дня (Екологічний календар)

20 червня - день літнього сонцестояння.

У звичайні роки літнє сонцестояння припадає на 21 червня, але у високосний рік воно зміщується на 20 червня. Після цієї дати день починає зменшуватися. Якщо вважати за київським часом, то в Україні літнє сонцестояння настане 21 червня, 00:44. Тривалість найдовшого дня в році складе 17 годин і 33 хвилини. А найкоротша ніч триватиме менше 6,5 годин, що становить лише чверть доби.

День літнього сонцестояння – це астрономічне явище, яке відбувається, коли нахил осі обертання Землі щодо Сонця приймає своє найменше значення – 23,27 градуса. Це означає, що в цей час наша планета максимально розгортається своєю Північною півкулею на Сонце.

День літнього сонцестояння в Північній півкулі знаменує початок астрономічного літа. І з цього моменту день починає спадати, а ніч – довшати, аж до самого зимового сонцестояння, 22 грудня.

У Британії цей день також називають День високого Сонця і щороку відзначають в знаменитому Стоунхендж.

У скандинавських країнах День літнього сонцестояння вважається державним святом. У Фінляндії він називається Юханнус, а в Швеції – Мідсоммар.

На день літнього сонцестояння народи Європи влаштовували масові свята і проводили різноманітні обряди. Вважається, що у цей день рослини досягають максимуму цілющих якостей, а сили природи можуть очищати та оздоровлювати людей.

Насправді, максимум температур почнеться через 2-3 тижні після сонцестояння - час прогрівання води у водоймах, що стане відправною точкою для підвищення загальної середньої температури навколишнього середовища.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами (World Day to Combat Desertification and Drought).

Дата цього всесвітнього дня визначена як пам'ять про роковини прийняття ООН у 1994 році Конвенції по боротьбі з опустелюванням. Період з січня 2010 року до грудня 2020 року Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй оголошено десятиріччям ООН, що присвячене пустелям та боротьбі з опустелюванням. Ціль - сприяння проведенню заходів з охорони засушливих земель (резолюція 62/195 від 2007 р.).

Мета Дня – звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками засухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням.

"Опустелювання - втрата біологічної продуктивності земель у посушливих, напівпосушливих і посушливих напіввологих районах - це одна з найбільш серйозних загроз, з якими стикається людство. Це - глобальна проблема, яка зачіпає одну п'яту частину населення світу в більш ніж 100 країнах"

Кофі Аннан, генеральний секретар ООН, 2006 р.

Кожен рік тема Дня боротьби із опустелюванням та посухою змінюється. У цьому році тема така: «Продовольство. Корми. Волокно». Цьогорічний День боротьби із посухою присвячений зміні ставлення суспільства до основного фактора, який є причиною опустелення, - неупинному нарощенню обсягів виробництва та споживання ресурсів людиною. Прогнозують, що до 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді зростуть щонай­менше на 50%, 45% та 30% відповідно.

За сумною статистикою, за сорок років у Африці від засух загинуло більше мільйона чоловік.

Розпізнати ймовірність виникнення посухи допомагають вимірювання запасів вологи в ґрунті. Для наших широт – це точні підрахунки обсягу снігового покриву в зимовий період. Наприклад, якщо запас вологи в метровому шарі ґрунту восени не перевищує 50% від середньорічного рівня або товщина снігу не досягає половини середньорічних показників, то виникає ризик приходу посухи - слід вживати захисні заходи.

Стійка погода, відсутність дощів, висока температура повітря при гранично низькому рівні вологості є факторами, які призводять до виникнення посухи.

Українська пустеля «Олешківські піски» знаходиться за 30 км на схід від обласного центру – міста Херсон – на схід, недалеко від Цюрупинську. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилися порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися.

Стримують пустелю, яка в діаметрі має розмір близько 15 км, штучно насаджені густі ліси. За словами місцевих жителів, тут часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови, а гасити полум’я важко, адже ліс був посаджений з точки зору науковців неправильно – занадто щільно.

Опустелювання - це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

16 червня - Всесвітній день морських черепах.

Цей день проходить під егідою провідної в світі незалежної природоохоронної організації WWF, щоб привернути увагу громадськості до проблем морських черепах. 

У сучасному світі головною загрозою для черепах стала людина та її діяльність: 

• полювання за м’ясом та панцирами черепах
• потрапляння їх у риболовні сіті
• розорення браконьєрами кладок з яйцями
• забруднення океанів сміттям 
• руйнування прибережних місць проживання
• зміна клімату
• багато інших негативних дій впливають на життя морських черепах. 

Через глобальне потепління всі види морських черепах потрапили під загрозу вимирання. Збільшення штормів, підвищення рівня океанів руйнує береги, де ці тварини зазвичай відкладають яйця, все більше нагрівання піску на узбережжях може незабаром вплинути на їхню можливість розмножуватися: в розпеченому піску утворюватиметься яєшня, а не черепашенята.

Близько 60% видів цих рептилій знаходиться під загрозою вимирання або вже зникли, за даними Bioscience. З 356 видів у тій чи іншій мірі постраждали 217.

Морські черепахи — підряд великих черепах, що мають обтічний серцеподібний або овальний панцир, покритий роговими щитками, і кінцівки, що не втягуються, перетворені на ласти. Велика голова не забирається під панцир. Як ясно з назви групи, всі ці черепахи — мешканці морських просторів. Вони мають легені і можуть не дихати 10 годин.

До найвідоміших видів належать:

1. Довгоголова морська черепаха (Caretta)
2. Зелена морська черепаха (Chelonia)
3. Бісса (Eretmochelys)
4. Морська черепаха Рідлі (Lepidochelys)
5. Пласкоголова морська черепаха (Natator)

Серед морських черепах найбільшою вважається шкіряста черепаха. Її довжина - біля двох з половиною метрів, маса близько 600 кілограм. Через незвичну будову тіла, вони не здатні втягувати голову в панцир.