Свято кожного дня (Екологічний календар)

27 червня - Всесвітній день рибальства.

Всесвітній день рибальства, або просто «День рибалки», був встановлений за рішенням Міжнародної конференції з розвитку та регулювання риболовлі, яка в липні 1984-го року проходила у Римі, Італія, і став відзначатися на такому рівні з 1985-го року. Не можна сказати, що це була перша спроба звернути увагу широкої громадськості на важливість цієї галузі економіки, віддаючи їй таким чином своє визнання, повагу і пошану.

Рибальство зародилося ще в епоху палеоліту. Першими рибалками були ще неандертальці. Зроблено багато археологічних знахідок, що відносяться до цього періоду історії і пов'язані з риболовлею. Записи про риболовлю в основному належать перу жерців і священнослужителів. Виявлені вони в документах стародавньої Європи, Єгипту, Китаю, Індії і навіть Америки. Завдяки дослідженням учених ми знаємо, якою була рибалка в минулому. Археологічні знахідки говорять, що приблизно 30-40 тисяч років до нашої ери людина використовувала три основних типи рибальських приладь:

• Списи застосовувалися головним чином на мілководді;
• Плетені мережі і різні пастки ставилися там, де риби було багато;
• Ну, а так само застосовувалися гачки.

Гачки робилися в основному з кістки або дерева. Вони прив’язувалися до волосіння, виготовленого з жил тварин або тонких і міцних рослинних матеріалів, таких як коріння, ліани, так само волосіння, до речі, плели з волосся кінської гриви. Для лову великої риби насадкою служили черви, молюски, маленькі рибки.

 “Потрібно пам’ятати, що: 

Риболовля – це, перш за все спілкування з природою, 

а не набивання холодильника рибою. 

Радує, що останнім часом все більше шириться рух 

«Зловив – Відпусти!». Адже в річці риба Друг! 

Риба їжа – в магазині!” – кажуть в Асоціації рибалок України.

Привітання з Днем рибалки 

З професійним твоїм святом, 

Дорогий на рибачок, 

Хай завжди, без зволікання, 

Риба смикає гачок. 

Щоби ти її рідненьку, 

Не чекав на бережку, 

А ловив її велику, 

В морі, в річці і в ставку!

Відомі випадки

1. За даними Міжнародної асоціації спортивного рибальства, найважчою рибою, що живе в річках і озерах, став величезний осетер, вагою в 212 кілограм, якого зловив американець, Джой Паллотта, з Каліфорнії.
2. Цікавий випадок стався біля берегів Нової Зеландії. Риба тягла катер вагою 12 тонн 80 кілометрів, а потім обірвала волосінь. Тривала ця "прогулянка" більше 32 годин. Рибою виявився марлин шести метрів в довжину, вагою понад 600 кілограм.

Рекордсмени риболовлі

• Нове досягнення в цій галузі належить бельгійському жителю, Жаку Ізенбаерту, який обігнав в кількісній гонці всієї виловленої риби раніше відомих переможців. Кількість улову склало – 652 штуки.
• Житель Англії, Генрі Ентоні Посон, відзначився при лові на наживку – муха, він досяг найкращих результатів у цьому виді риболовлі.

Детальніше читайте: 

1. https://www.unian.ua/lite/holidays/z-dnem-ribaka-2020-ukrajina-naykrashchi-privitannya-z-dnem-ribalki-v-kartinkah-ta-listivkah-11050514.html
2. https://cikavo-znaty.com/cikavi-fakty-pro-rybolovlyu/
3. https://sites.google.com/site/ribkashok/ribalovni-statti/cikavi-fakti

Свято кожного дня (Екологічний календар)

27 червня - Всесвітній день мікробіома.

World Microbiome Day – був заснований Ірландською асоціацією мікробіома для залучення суспільної уваги до наукових досліджень, поліпшення знань про світ мікроорганізмів – бактерій, грибків і вірусів, які зустрічають всюди: у воді, грунті, повітрі, нашому тілі.

Святкування цієї події запровадили всього-лише у 2018 р., але і зараз з упевненістю можна сказати, що ця дата закріпиться у науковому товаристві надовго. Тому що мікроорганізми всередині нас впливають на здоров'я та самопочуття: від травлення до настрою.

Темою Всесвітнього дня мікробіома 2020 є різноманітність: як мікроорганізмів, так і середовища їх проживання та раціонів харчування, а також дослідників, які займаються вивченням цієї теми у всьому світі.

Чому це важливо?

Зазвичай термін «мікробіом», запропонований в 2001 р. американським генетиком Джошуа Ледербергом (J. Lederberg), використовується для позначення суми всіх мікробних співтовариств, що проживають в організмі людини.

Мікробіом – це сукупність трильйонів мікроорганізмів та дев’яти мільйонів мікробних генів (тобто тільки 10% клітин належать тілу людини, а 90% – мікробам. Біомаса мікроорганізмів, які симбіотично співіснують з людиною, досягає від 1% до 3,5% маси її тіла). Він є не лише у кишечнику, а й у шкірі, дихальних шляхах та інших нішах організму. Цікаво, що в кожної людини вони різні – тобто унікальні, як відбиток пальцю чи ДНК.

У 2007 році стартував проєкт Національного інституту здоров’я США «Мікробіом людини», над яким працюють близько 200 вчених. 7 років вони досліджували кожен вид мікробіому. А з 2014 і по сьогодні вивчають його роль та вплив на наше здоров’я.

Особливість мікробіому в тому, що він складається із симбіотичних (корисних) та умовно-патогенних (потенційно шкідливих) бактерій. У здоровому організмі мікробіом самостійно підтримує мікробний баланс. 

Захворювання мікробіому (дисбіози) небезпечні тим, що можуть спричинити патологічні зміни в будь-якому іншому органі людини, в тому числі в мозку. Зв’язок між людським мікробіомом і хворобами зараз досліджується дуже інтенсивно і є одним з найпопулярніших напрямків розвитку медицини. Встановлено, що зі зміною мікробіому пов’язані такі захворювання, як: харчова алергія, астма, синдром подразненого кишечника, діабет 2 типу, ожиріння та інші прояви метаболічного синдрому, аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, псоріаз), захворювання кісткової тканини, гастроентерологічна, інфекційна , онкологічна і серцево-судинна патологія та ін. Навіть настрій людини, розвиток аутизму, депресії та шизофренія не обходяться без втручання зміненого мікробіому.

До зниження імунного захисту організму та дисбіозу можуть призвести інфекційні захворювання, суворі дієти та вживання антибіотиків.

Як зберегти мікробіом?

1. Зрозуміти, що мікробіом - це частина нашого тіла, як печінка та серце.
2. Правильне відношення до мікробіому - це принцип максимальної натуральності (у харчуванні та особистій гігієні).
3. Включити у своє харчування натуральну їжу.
4. Кожен мікробіом - індивідуальний, тому слід дотримуватися індивідуального комфортного підходу до його збереження.

Детальніше можна прочитати у статті за посиланням: https://racurs.ua/ua/2356-hto-jyve-v-meni-mikrobiolog-pro-te-yak-mikrobiom-ludyny-vplyvaie-na-nashe-zdorov-ya.html

Портал Consilium Medicum:
http://con-med.ru/news/27-iyunya-vsemirnyy-den-mikrobioma-i-seychas-luchshee-vremya-chtoby-uznat-o-nem-pobolshe/

Свято кожного дня (Екологічний календар)

20 червня - день літнього сонцестояння.

У звичайні роки літнє сонцестояння припадає на 21 червня, але у високосний рік воно зміщується на 20 червня. Після цієї дати день починає зменшуватися. Якщо вважати за київським часом, то в Україні літнє сонцестояння настане 21 червня, 00:44. Тривалість найдовшого дня в році складе 17 годин і 33 хвилини. А найкоротша ніч триватиме менше 6,5 годин, що становить лише чверть доби.

День літнього сонцестояння – це астрономічне явище, яке відбувається, коли нахил осі обертання Землі щодо Сонця приймає своє найменше значення – 23,27 градуса. Це означає, що в цей час наша планета максимально розгортається своєю Північною півкулею на Сонце.

День літнього сонцестояння в Північній півкулі знаменує початок астрономічного літа. І з цього моменту день починає спадати, а ніч – довшати, аж до самого зимового сонцестояння, 22 грудня.

У Британії цей день також називають День високого Сонця і щороку відзначають в знаменитому Стоунхендж.

У скандинавських країнах День літнього сонцестояння вважається державним святом. У Фінляндії він називається Юханнус, а в Швеції – Мідсоммар.

На день літнього сонцестояння народи Європи влаштовували масові свята і проводили різноманітні обряди. Вважається, що у цей день рослини досягають максимуму цілющих якостей, а сили природи можуть очищати та оздоровлювати людей.

Насправді, максимум температур почнеться через 2-3 тижні після сонцестояння - час прогрівання води у водоймах, що стане відправною точкою для підвищення загальної середньої температури навколишнього середовища.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами (World Day to Combat Desertification and Drought).

Дата цього всесвітнього дня визначена як пам'ять про роковини прийняття ООН у 1994 році Конвенції по боротьбі з опустелюванням. Період з січня 2010 року до грудня 2020 року Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй оголошено десятиріччям ООН, що присвячене пустелям та боротьбі з опустелюванням. Ціль - сприяння проведенню заходів з охорони засушливих земель (резолюція 62/195 від 2007 р.).

Мета Дня – звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками засухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням.

"Опустелювання - втрата біологічної продуктивності земель у посушливих, напівпосушливих і посушливих напіввологих районах - це одна з найбільш серйозних загроз, з якими стикається людство. Це - глобальна проблема, яка зачіпає одну п'яту частину населення світу в більш ніж 100 країнах"

Кофі Аннан, генеральний секретар ООН, 2006 р.

Кожен рік тема Дня боротьби із опустелюванням та посухою змінюється. У цьому році тема така: «Продовольство. Корми. Волокно». Цьогорічний День боротьби із посухою присвячений зміні ставлення суспільства до основного фактора, який є причиною опустелення, - неупинному нарощенню обсягів виробництва та споживання ресурсів людиною. Прогнозують, що до 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді зростуть щонай­менше на 50%, 45% та 30% відповідно.

За сумною статистикою, за сорок років у Африці від засух загинуло більше мільйона чоловік.

Розпізнати ймовірність виникнення посухи допомагають вимірювання запасів вологи в ґрунті. Для наших широт – це точні підрахунки обсягу снігового покриву в зимовий період. Наприклад, якщо запас вологи в метровому шарі ґрунту восени не перевищує 50% від середньорічного рівня або товщина снігу не досягає половини середньорічних показників, то виникає ризик приходу посухи - слід вживати захисні заходи.

Стійка погода, відсутність дощів, висока температура повітря при гранично низькому рівні вологості є факторами, які призводять до виникнення посухи.

Українська пустеля «Олешківські піски» знаходиться за 30 км на схід від обласного центру – міста Херсон – на схід, недалеко від Цюрупинську. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилися порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися.

Стримують пустелю, яка в діаметрі має розмір близько 15 км, штучно насаджені густі ліси. За словами місцевих жителів, тут часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови, а гасити полум’я важко, адже ліс був посаджений з точки зору науковців неправильно – занадто щільно.

Опустелювання - це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища.

Свято кожного дня (Екологічний календар)

16 червня - Всесвітній день морських черепах.

Цей день проходить під егідою провідної в світі незалежної природоохоронної організації WWF, щоб привернути увагу громадськості до проблем морських черепах. 

У сучасному світі головною загрозою для черепах стала людина та її діяльність: 

• полювання за м’ясом та панцирами черепах
• потрапляння їх у риболовні сіті
• розорення браконьєрами кладок з яйцями
• забруднення океанів сміттям 
• руйнування прибережних місць проживання
• зміна клімату
• багато інших негативних дій впливають на життя морських черепах. 

Через глобальне потепління всі види морських черепах потрапили під загрозу вимирання. Збільшення штормів, підвищення рівня океанів руйнує береги, де ці тварини зазвичай відкладають яйця, все більше нагрівання піску на узбережжях може незабаром вплинути на їхню можливість розмножуватися: в розпеченому піску утворюватиметься яєшня, а не черепашенята.

Близько 60% видів цих рептилій знаходиться під загрозою вимирання або вже зникли, за даними Bioscience. З 356 видів у тій чи іншій мірі постраждали 217.

Морські черепахи — підряд великих черепах, що мають обтічний серцеподібний або овальний панцир, покритий роговими щитками, і кінцівки, що не втягуються, перетворені на ласти. Велика голова не забирається під панцир. Як ясно з назви групи, всі ці черепахи — мешканці морських просторів. Вони мають легені і можуть не дихати 10 годин.

До найвідоміших видів належать:

1. Довгоголова морська черепаха (Caretta)
2. Зелена морська черепаха (Chelonia)
3. Бісса (Eretmochelys)
4. Морська черепаха Рідлі (Lepidochelys)
5. Пласкоголова морська черепаха (Natator)

Серед морських черепах найбільшою вважається шкіряста черепаха. Її довжина - біля двох з половиною метрів, маса близько 600 кілограм. Через незвичну будову тіла, вони не здатні втягувати голову в панцир. 

Свято кожного дня (екологічний календар)

15 червня - Всесвітній день вітру (Global Wind Day), який відзначається щорічно за ініціативою Європейської вітроенергетичної асоціації (EWEA) і Глобальної Ради з вітроенергетики (GWEC), починаючи з 2007 року. Українська вітроенергетична асоціація з 2010 р. активно бере участь в організації і проведенні Всесвітнього дня вітру в Україні. 

—

Мета проведення Дня вітру – це підвищення розуміння суспільством потенціалу та невичерпності вітрових ресурсів і позитивних ефектів, які дає використання відновлюваних джерел енергії.

Відзначаючи день вітру, це дає можливість ще раз подумати про наступне:

—

• Вітроенергетика не тільки представляє собою хорошу можливість для інвестицій,а також здійснює забезпечення доступної електроенергії і зниження цін енергії, яка добувається за рахунок викопного палива.
• За прогнозами експертів протягом наступних 20 років населення нашої планети сягне  8 млрд чоловік. Водночас, до 2030 року в світі очікується зростання споживання первинних енергоресурсів на 40 %.
• Такі природні ресурси, як нафта, газ чи вугілля є невідновними, і чим більше людина використовує такі ресурси — тим менше їх залишається на планеті. Тому отримання електроенергії з використанням таких ресурсів загрожує виснаженням цих ресурсів вже в найближчому часі. Як альтернативу поновлюваних ресурсів останнім часом все активніше використовують поновлювані ресурси — енергію сонця і вітру, інформує Ukr.Media.

Сучасна вітроенергетична галузь, що працює сьогодні у 140 країнах світу, являє собою перевірену, надійну та загальнодоступну технологію, це один з найбільш швидко ростущих у світі промислових секторів. Організатори Дня вітру у 2015 році підтримують Всесвітню інформаційну компанію SolutionWind, що направлена на поширення та покращення знань серед політиків та бізнес-лідерів про переваги вітроенергетики, її ролі в досягненні стійкого розвитку світового товариства та економіки. 

У різних країнах світу в цей день проводяться численні заходи, що пропагують екологічно чисте і поновлюване джерело енергії – вітер. Кожен охочий може відвідати вітроелектростанцію, зустрітися з експертами, відвідати різноманітні заходи, присвячені цій технології та знайти для себе відповідь на всі питання, що пов’язані з сучасною вітроенергетикою.

У 2017 р. у селі Трихати Миколаївської області у рамках Дня вітру провели перший Міжнародний фестиваль повітряних зміїв  − «Tryhutty International Kite Festival». Під час фестивалю проводяться навчання запускання повітряних зміїв. Серед представлених експонатів найбільшу увагу привертають величезні кайти у формі відомих мультиплікацій та героїв коміксів, фантастичних тварин.

Детальну інформацію з проведення Міжнародного фестивалю у 2020 р. дивіться за посиланням https://kotygoroshko.mk.ua/festival-vozdushnyx-zmeev/